Методи розвитку мовлення дітей в сім`ї.

         Що є джерелом розвитку мовлення? З одного боку – це біологічні характеристики, з іншого – потреба в спілкуванні, а з третього – це діяльність дорослого, яка змушує дитину називати свої бажання, зрозуміло оформляти словами свої думки.

Якщо дорослі  ловлять кожне бажання дитини і відразу задовольняють його, у неї зникає стимул до розвитку мовлення!

Різні форми діалогу можуть бути просто сформульовані.

Усвідомлення значущості простих моментів у спілкуванні дає основу для взаємної радості і розуміння один одного.

• Покажіть своїй дитині, що ви її любите намагаючись піймати її погляд, посміхаючись і копіюючи вираз її обличчя, звуки. Це є відправною точкою для відчуття взаємної уваги та контакту, почуття близькості та любові. Це також є природною основою для обміну почуттями, бажаннями і потребами найпростіше установити такий контакт, перебуваючи віч-на-віч з дитиною.
•  Будьте уважні до того, чого ваша дитина хоче чи до чого вона виявляє ініціативу, і спробуйте, наскільки це можливо, пристосувати до цього бажання свою поведінку. Те, що ви робите разом, стає основою того, як дитина взагалі сприйме світ.
• Розмовляйте зі своєю дитиною, називайте або коментуйте все, що викликає її інтерес.
• Дайте собі і своїй дитині можливість виразити те, що ви хочете сказати. Щоб контакт і обмін почуттями та враженнями продовжував розвиватися, потрібно, щоб і ви, і дитина мали можливість поспілкуватися в діалозі.
• Повторюйте за дитиною те, що їй хочеться вам сказати у формі звуків, виразу обличчя, і реагуйте позитивно, коли малюк робить те, чого від нього чекають, і те, що ви схвалюєте.
• Покажіть, що ви розумієте, що дитина хоче вам сказати. Важливо, щоб дитина відчула, що ви сприймаєте і реагуєте на все, що вона намагається зробити. Саме це відчуття, що її бажання і потреби зрозумілі вам, змушують малюка робити нові спроби виразити себе, і дедалі йому це вдається краще.
• Хваліть дитину, показуйте, що ви цінуєте і схвалюєте те позитивне, що вона намагається робити. Коли ви виражаєте своє сприйняття, похвалу і схвалення, ви створюєте у дитини уявлення про те, якою ви хочете її бачити, про те, що добре і що правильно.
•  Допоможіть дитині контролювати себе і зрозуміти, що стосунки з довкіллям мають зв`язок, який можна передбачити.
  
  
  Стратегії, які сприяють розвиткові мовлення.
  
  
       Говорити повільно і чітко. Повільне мовлення дає дитині час для обробки почутих слів, а чітке мовлення допомагає вичленувати нові слова.
           Говоріть по черзі. Малюки і дорослі спілкуються по черзі. Іноді вихователь у відповідь на «ба-ба-ба, да-да, ба» відповідає фразами: «чую-чую!» чи «правда?», начебто, звуки, вимовлені дитиною, мають для нього величезне значення. Сама інтонація дорослого заохочує подальші спроби дитини виразити себе у звуках.
           Рівнобіжна розмова і називання предметів. Коли дорослий називає словами те, що сприймає дитина, і її дії, то він такою рівнобіжною розмовою допомагає дитині вивчити або дізнатися про нові слова. Коли маленькі діти перебувають у звучному мовному середовищі, яке збігається з тим, що вони роблять, їхній словниковий запас збільшується дуже швидко.
           Доповнення і розвиток думки. Коли малюки використовують одне чи два слова, дорослі мають доповнювати сказане. Коли дитина говорить «м`яч», дорослий перетворює це слово у речення « Ось м`яч», а потім наступний крок: «Ось великий червоний м`яч».
           Пояснення.Дорослі увесь час користуються мовленням, щоб пояснити дітям, що відбуватиметься далі, нехай це буде обід, що наближається, час сну чи потреба одягатися. Діти починають розуміти і запам`ятовувати, що слід робити в ситуації, яка наближається, особливо, якщо ці вказівки одночасно пояснюють, чому ми це робимо.
           Відкриті запитання та відповіді. Дорослі використовують переважно відкриті запитання. На відміну від запитань, на які можна відповісти «так» або «ні», відкриті запитання припускають різноманітні відповіді і сприяють розвиткові.
           Підпірки. Дорослі використовують такі ігри, як «Коровай-коровай», «Коза-рогата», «Сорока-ворона», для того, щоб розвивати мовлення дитини. Розглядаючи малюнки у книжці, дорослий може сказати: «Я бачу великого, пухнастого...» і запропонувати назвати дитині «собаку». У міру розвитку мовленнєвих навичок у дитини потреба у підказці дорослих зникає.
           Мова у повсякденних ситуаціях. Повсякденні процедури, такі, як зміна одягу, вживання їжі – слушні моменти для розвитку мовленнєвих навичок. Діти можуть назвати такі предмети, як чашка, виделка, яблуко та стіл. Використовуйте конкретні, а не абстрактні слова. Наприклад: «Каша густа, солодка» чи «Яке хрустке печиво». Краще сказати: «Сергійко сам тримає чашку». Так навчають новим значенням.